На відміну від поширеної хибної думки, Ілон Маск не є автором ідеї про Hyperloop, але саме він заговорив про неї серйозно і почав просувати її до втілення.

Суть Hyperloop полягає в тому, що система, яка використовує магніти та турбіни, запускає капсули на магнітній подушці, для руху з величезною швидкістю вакуумними трубами. Принцип Гіперпетлі схожий з пневматичною поштою, що раніше використовувалася для транспортування документів.

Читайте також: У США побудують тестову станцію Hyperloop

Маск серйозно взявся за ідею Hyperloop у 2012 році, як відповідь на проєкт будівництва швидкісної ділянки залізниці між Лос-Анджелесом та Сан-Франциско. На його думку, запропонований проєкт був занадто дорогим, а потяги – повільними для міста, де розташована Кремнієва Долина. Він вважав, що капсули зможуть розвивати швидкість у понад 1000 км/год, а новий вид транспорту кардинально змінить сучасні міста.

Щоби зменшити опір та пришвидшити рух, Маск запропонував відкачувати більшу частину повітря з труб, створюючи у них частковий вакуум. Такого принципу дотримуються літаки, які здіймаються на великі висоти, щоб подорожувати менш щільним повітрям та збільшувати швидкість.

За ідеєю Маска, замість того, щоб використовувати колеса, як у потягах або в автомобілях, капсули Hyperloop плаватимуть над поверхнею труби на наборі з 28 повітряних лиж. Це дозволить зменшити силу тертя – ще одну причину сповільнення. Ефект подібний до того, як шайба плаває прямо над столом у відомій грі аерохокей.

За розрахунками Маска, витрати на побудову Hyperloop між Лос-Анджелесом та Сан-Франциско мали б скласти 6 мільярдів доларів. Компанія HTT оцінює вартість схожого проєкту в ОАЕ від 20 до 40 мільйонів доларів за кілометр траси.

Хто займається розробкою

Після оголошення концепції Ілон Маск заявив, що не братиме участі у розробці та впровадженні Hyperloop, аби зосередитися на електромобілях Tesla та космічному проєкті SpaceX. Водночас проєкт Hyperloop розвиватиметься за моделлю open source, тобто концепція відкрита для всіх охочих. Це призвело до формування безлічі стартапів та компаній, які працюють над розвитком транспорту та створенням фізичного прототипу.

Для прискорення розвитку технології з 2015 року SpaceX проводить міжнародні змагання транспортних капсул Hyperloop.

Транспортна революція

Результат не примусив себе довго чекати та уже 2018 році на чергових змаганнях, влаштованих компанією Ілона Маска SpaceX, перемогла команда студентів-інженерів з Мюнхена. На випробувальній трасі завдовжки у 1.2 кілометри капсула команди розвинула швидкість у 457 км/год.

Мюнхенська команда під назвою Warr Hyperloop перемогла зі значним відривом – швидкість капсул їхніх найближчих конкурентів сягнула лише 141.5 км/год.

Винахідник Ілон Маск особисто завітав на змагання і поспілкувався з командами.

Після цього декілька стартап-компаній пробували на практиці реалізувати ідею Hyperloop в різних країнах світу: Hyperloop One (Virgin) в Індії, Hyperloop Transportation Technologies в Словаччині тощо. Однак, зважаючи на високу вартість та недостатню практичну вивченість технології, всі ці проєкти досі на стадії переговорів та узгоджень.


Транспортна революція, яка стала реальністю / Фото unsplash

Hyperloop і перші пасажири

І доки Ілон Маск проводив змагання, компанія Virgin Hyperloop нещодавно здійснила першу в історії подорож із пасажирами в пустелі Невади. Під час випробування двоє співробітників компанії проїхали 500 м за 15 секунд з максимальною швидкістю 172 км/год.

Однак, як стверджують в компанії, це лише початок – амбіції Virgin щодо швидкості пересування сягають понад 1000 км/год. Це єдина фірма, що розробляє таку концепцію, адже раніше ніхто не перевозив пасажирів.

Перші випробування Virgin Hyperloop з пасажирами:

Virgin Hyperloop, що базується в Лос-Анджелесі, також вивчає можливості запуску в інших країнах. Ідеться зокрема про гіпотетичний 12-хвилинний маршрут між Дубаєм та Абу-Дабі, який займає понад годину на громадському транспорті.

Отже, нехай і у тестовому режимі, але Hyperloop таки перевіз своїх перших пасажирів і перестав бути лише мрією. Як бачимо, від появи ідеї у 2003 році та до її реалізації у 2020 році минуло всього 17 років.

Hyperloop в Україні

У лютому 2018 року тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян оголосив про заснування Центру транспортних інновацій HypeUA, який мав створити тестовий майданчик для будівництва Hyperloop в Україні.

У червні 2018 року Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop Transportation Technologies підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю.

За розрахунками дослідників Українського інституту майбутнього, будівництво інфраструктури Hyperloop маршрутом Київ – Одеса коштуватиме близько 3.6 мільярда доларів.

Однак, подальша відставка міністра інфраструктури та початок пандемії COVID-19 відклали цей проєкт у довгу шафу. Новий міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив:

Ідея будівництва Hyperloop в Україні, м'яко кажучи, є абсурдною. Простіше винайти технологію телепортації.

Та все ж, хочеться вірити, що Hyperloop та Україну відділяє всього 3,6 мільярда доларів. І у найближчому майбутньому ми все ж зможемо проїхатися зі швидкістю 1000 км/год.